- професіонал
- -а, ч.Той, хто зробив яке-небудь заняття предметом своєї постійної діяльності, своєю професією. || чого. Добрий фахівець, знавець своєї справи.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
професіоналізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
професіоналіст — іменник чоловічого роду, істота рідко … Орфографічний словник української мови
професіоналіст — а, ч., заст. 1) Професіонал. 2) Профспілковий працівник … Український тлумачний словник
професіоналізація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
професіоналізувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
професіоналізуватися — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
професіонал — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
професіоналізація — ї, ж. Оволодіння якою небудь професією як своїм постійним заняттям; перехід у ряди професіоналів … Український тлумачний словник
професіоналізувати — у/ю, у/єш, недок. 1) Здійснювати професіоналізацію. 2) Перетворювати якусь роботу, діяльність на професію … Український тлумачний словник
професіоналізм — у, ч. 1) Оволодіння основами та глибинами якої небудь професії. 2) лінгв. Слово або зворот, властиві мовленню людей певної професії … Український тлумачний словник